Главная Блоги Блог Юлианны "Випускний вечір"

Поиск

Авторизация



Последние комментарии

Многоразовые подгузники



Saturday, 14 September 2013 21:06

выпускнойЙого спроби піднятися були марними. Тіло його не слухалося. Ні, він не був п’яним. Хлопець був спустошений морально.

Дівчина, з якою він зустрічався 3 роки, сказала йому: «Вітюша, ти хороший хлопець. Але я зустріла Олега. Я вже зустрічаюся з ним два місяці…»
«Світлано, що ти таке кажеш? Ми з тобою зустрічаємося вже три роки і планували поєднати свої долі. Я ж тебе одну кохаю!»


«Вибач. І дякую за все!» - Світлана поцілувала в щічку Віктора, і попрямувала до виходу з парку, не озираючись. А він так і залишився сидіти на лавочці, шокований почутим.

«То нічого, що він збирався сьогодні освідчитися їй під улюбленою берізкою? І що саме вона – Світлана є змістом всього життя…»

Задзвонив мобільний, який заставив Віктора відволіктися від його сумних думок. Він дістав його з кишені брюк. Дзвонила Наталка, подруга дитинства.
«Привіт Віктор! Як справи? Де ти? Можеш мені допомогти вибрати сукню на випускний? В тебе гарний смак, і я сама не впораюсь. Ти мені потрібен. Ну, будь ласка…» - прощебетала Наталка.

«Добре, куди під’їхати?» - запитав Віктор, намагаючись не виказати свого пригніченого стану.

«В магазин «Альонка». Він знаходиться недалеко від твого дому. А що сталося? Ти якийсь засмучений?» - з тривогою промовила дівчина.
«Зустрінемося розкажу…»

Наталка завжди була поруч, коли Віктору було тяжко на душі. І сьогоднішній день не став виключенням.

«Подумай, скільки в тебе з’явилося можливостей познайомитися з новими дівчатами. Світлана твоє перше кохання... Розумію, як то боляче втратити дорогу людину. Але час не повернеш назад. Треба рухатися лише вперед» - заспокоювала його вона.

«Ти маєш рацію. Дякую, що ти завжди поряд. Було б побільше таких хороших дівчат як ти» - обнявши Наталку, сказав Віктор.
Вони зайшли у магазинчик з випускними сукнями. Погляд Віктора захопила червона сукня, яка була одягнута на манекені. «Поміряй її. Вона тобі личитиме, я впевнений. Саме головне, щоб твій розмір був» - запропонував хлопець.

«Вам щастить, бо сукня якраз вашого розміру» - промовила продавщиця.
Наталка в червоній сукні була дуже гарною. Їй вона дуже сподобалася.
Випускний вечір.

Минуло 5 років навчання у вузі. Наталка - дипломований спеціаліст в галузі інженерії. Вона цим дуже пишалася. Незважаючи на те, що Наталка була дівчиною, цю галузь вона вибрала ще з дитинства. Її батьки  працювали інженерами.

«Красуне, можна запросити тебе на повільний танок?» - почула Наталка.
«Ти прийшов! Дякую! Ти справжній друг! Звичайно, пішли потанцюємо» - відповіла радісно дівчина, побачивши Віктора.
Вона запросила Віктора на свій випускний, але він сказав, що не знає чи відпустять з роботи. Хлопець працював охоронцем.

Обставини склалися на користь Наталки. І друг дитинства був поряд у цей визначний день в її житті.

У ритмі танцю вони дивилися один одному в очі, посміхаючись. Слова були зайвими. Віктор і Наталка розуміли один одного по погляду.
Після випускного вечора Віктор запропонував Наталці зустрічатися. Вона була рада почутому. Адже давно симпатизувала Віктору, але не наважувалася сказати про свої почуття…

Автор: Юлія Краєва

 

Комментарии

Add comment


Security code
Refresh

Комментарии ВКонтакте

Комментарии Facebook

Видео по теме

Яндекс.Метрика