«Ким ти хочеш стати, коли виростеш?» - запитує батько у свого сина.
«Космонавтом» - син відповідає. «Неодмінно» - батько посміхається.
«А ким ти хочеш стати, коли виростеш?» - цікавиться мама у своєї доньки. «Вчителькою, як ти» - відповідає донька.

Дитина, по суті, вибрала стежину по якій хоче крокувати протягом життя. Але запитання постає у тому чи стануть ці діти: дівчинка – вчителькою, а хлопчик – космонавтом?
Згодом виявляється, що є ряд причин, чого вони не можуть здійснити своїх намірів.

Можливо, в батьків не було грошей на навчання, а, може, дитина загубила впевненість у собі завдяки оточуючим, які глузували з її мрії; можливо, батьки обрали професію за свого чада, не врахувавши його побажання… Цей список можна довго продовжувати.

А саме головне, чи подобається ця професія дитині?

Наприклад, батько хотів, щоб син став музикантом, бо колись у молодості він себе не реалізував. Що робить син, який знає ким хоче бути? Він виконує волю батька, витрачає 3 роки на музичне училище. Закінчує його на відмінно, але потім поступає до медичного університету і стає відомим хірургом. Бо його покликання рятувати життя людей. І таких історій багато.

Саме головне, щоб професія  приносила задоволення перш за все моральне. Як то кажуть, приємно займатися улюбленою справою і ще за це отримувати хороші гроші. Ось такими мають бути чоловічі та жіночі професії…

Автор: Юлія Краєва